The Editorial Board of International Journal of Research in E-learning (IJREL) is privileged to present a new volume 10(1) 2024. The content of the current issue was divided into three chapters. The first chapter is devoted to Theoretical, Methodological and Practical Aspects and Psychological Determinants of ICT and E-Learning in Education and includes three articles. The second contains also three articles concerned with Innovative Methods and Technology in Education. The third concerns Research on Distance, Online and Blended Learning before, during and after the pandemic time of COVID-19 and includes two articles.

MOOCs are prepared by universities, research centers, business and governmental bodies. That is a device with which academic centers spread state-of-the-art knowledge, while business entities facilitate the development of competencies, particularly in business, economics and IT. The paradox is that although MOOCs courses are open to global users, they contain distinctive features of their inventors’ and administrators’ culture because they have been created locally. In order to identify the cultural characteristics evident in the content of MOOC courses, 267 courses on creative writing posted on five platforms were analyzed: Coursera (USA), FutureLearn (UK), XuetangX (China), JMOOC (Japan) and Skill Academy (Indonesia). Skill Academy and Coursera were focused on business-marketing goals, although they represented different cultures. Chinese, Japanese and Indonesian courses reflected the responsiveness of those cultures and were people- and affiliation-oriented. They employed a holistic approach to teaching (emphasis on context), i.e. operated with live lectures, which had not happened on Western platforms. Therefore, the conviction that MOOC is a mirror of the culture in which it was created should be considered a myth. It is the MOOC platform that presents the interests of the administrators and owners. Platform owners differ in their goals: academic (general knowledge transfer becoming a thing of the past after the commercialization of Coursera and edX), marketing (focused on gaining customers and employees) or economic-political (XuetangX). For a MOOC to be useful to representatives of another culture, not only translation into another language is needed, but also a proper modification of learning objectives and methods.

With the rise of digital education, the integration of gamified elements has emerged as a potential strategy to enhance student engagement and comprehension in various academic disciplines. This study seeks to evaluate the impact of gamification on learning effectiveness in the domain of technical vocabulary instruction during an online course. A mixed-methods approach was employed, involving data collection from students enrolled on an online technical vocabulary programme offered by the Language Centre at Gdansk University of Technology. A quantitative analysis of placement test scores, the frequency of using course material and final grades was conducted to understand their impact on learning outcomes, and data from surveys provided insights into students' perceptions and experiences with gamified activities. The findings indicate that the incorporation of gamification positively influenced learning effectiveness during the online course. Participants demonstrated higher levels of motivation, active participation, and a deeper understanding of technical terminology achieved through gamified interactions. The study's outcomes contribute to the growing body of research on gamification's potential benefits in online learning environments, especially in the context of technical vocabulary instruction, and offer valuable implications for educators and course designers seeking innovative approaches to optimize learning experiences in virtual settings.

У дослідженні висвітлено сутність гейміфікації та апробація навчальної програми з елементами гейміфікації «Соціальна успішність» у навчально-виховному процесі закладів освіти. Застосовуються теоретичні методи – аналіз, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення матеріалів психолого-педагогічних джерел щодо проблеми соціальної успішності та можливостей її формування у підлітків в умовах закладів позашкільної та загальної середньої освіти, специфікація щодо узгодження змісту навчальної програми «Соціальна успішність» та її процес затвердження; емпіричні методи – спостереження, анкети для збору емпіричної інформації, бліц-опитування щодо усвідомлення характеристик успішної особистості, апробація програми та оцінка результатів її впливу респондентами.

Автори розглядають гейміфікацію як сукупність різноманітних інструментів і механізмів, які сприяють суттєвому збагаченню навчального процесу розважальною, освітньою, виховною, мотиваційною та соціально-комунікативною складовою. Дослідники охарактеризували освітню програму «Соціальна успішність», зокрема визначили її цільові орієнтації та ключові компетентності підлітків, висвітлили інструменти гейміфікації, необхідні для реалізації програми, з’ясували, що змішаний формат є оптимальним форматом для її реалізації, оскільки поєднує в собі переваги офлайн та онлайн навчання та може бути ефективним в умовах підвищеної небезпеки, пов’язаної з воєнним станом. У статті проведено педагогічну рефлексію та встановлено, що за результатами бліц-опитування підлітки вербалізують два найпоширеніші портрети соціально успішної особистості (за зовнішніми показниками успішності та особистісними якостями), за результатами анкети більшість респондентів позитивно сприйняли ігрові засоби та визнали результативною власну діяльність під час навчання з використанням гейміфікації. Питання використання засобів гейміфікації для дітей різного віку, в тому числі з особливими освітніми потребами, та створення алгоритму використання елементів гейміфікації в різних навчальних закладах потребують подальших досліджень.

У статті розглядається використання мови R, особливо інструменту RShiny, для створення інтерактивних звітів у сфері аналізу медичних даних. Автори наголошують на необхідності міждисциплінарного підходу до викладання статистики серед студентів-медиків. Було представлено альтернативу традиційним статичним звітам, пропонуючи створення інтерактивних веб-додатків, які дозволяють досліджувати, аналізувати та візуалізувати медичні дані, що змінюються в режимі реального часу. Використання мови R як інструменту з відкритим кодом дозволяє розвивати компетенції студентів-медиків у сфері аналізу даних та адаптації дослідницьких інструментів до індивідуальних потреб. Також було представлено проект плану уроку з використанням зразків медичних даних про рак шийки матки разом із пропозицією щодо конкретного аналізу цих даних та їх візуалізації за допомогою інтерактивних звітів RShiny. Стаття завершується обговоренням ролі вивчення мови R у навчанні студентів польських медичних університетів та необхідності розширення освітньої пропозиції для них курсами з аналізу даних у середовищі з відкритим кодом.

Искусственный интеллект все активнее входит во различные сферы нашей жизни, в том числе и в сферу образования. Эти технологии предлагают многочисленные преимущества и возможности для выполнения различных действий и задач на протяжении всего образовательного процесса. В этой статье обсуждаются некоторые аспекты применения технологий искусственного интеллекта для улучшения персонализации, доступности и интерактивности в школьном образовании, и особенно при изучении предметов STEAM. Авторы стремятся предложить подходы для успешной интеграции ИИ в работу учителей и фасилитаторов на этапе предварительного планирования уроков, подготовки персонализированных заданий для учащихся, процесса тестирования и оценки знаний, а также в групповых и проектных работах. основанное обучение. В статье рассказывается об опыте преподавания обязательного курса информатики, а также работы в кружке по интересам, связанном с искусственным интеллектом и робототехникой, с учащимися 6-х классов средней школы, подчеркивая потенциал некоторых чат-ботов для поддержки и обогащения процесса программирования.

В данной работе рассматриваются вопросы современной дидактики и мотивации студентов к самообучению, а также решаются важные практические задачи. В техническом и STEAM-образовании достижение высокого уровня мотивации особенно важно, поскольку студенты часто оказываются перегруженными огромным количеством информации и возможностей, что приводит к снижению интереса. В Институте компьютерных наук Силезского университета в Катовице для повышения вовлеченности студентов был организован «Хакатон» - 24-часовой марафон программирования. В ходе этого мероприятия студенты столкнулись с критической для современного общества проблемой - распознаванием эмоций. Цель заключалась в разработке решений и помощи для развития навыков распознавания эмоций у молодых людей с возможностью их применения в реальном мире. Кроме того, студенты проверили свои способности в условиях дефицита времени, отточили навыки работы в группе и столкнулись со сценариями решения проблем в реальном времени. В данной статье представлена оценка воздействия мероприятия и проанализированы результаты опроса, проведенного после мероприятия, что позволяет получить обратную связь для улучшения качества будущих хакатонов. Основными вопросами, которые мы ставили перед собой в ходе исследования, были: RQ1: На каком уровне качества было организовано мероприятие «Хакатон»? Были ли студенты хорошо информированы и чувствовали ли они заботу о себе во время этого мероприятия? RQ2: Какие аспекты и свойства больше всего мотивируют студентов принимать участие в мероприятиях, организованных в университете, таких как Hackathon? RQ3: Какие компетенции, знания и навыки были развиты у участников Хакатона? RQ4: Считают ли студенты вопросы, связанные с распознаванием эмоций, важными, а созданные приложения - возможными для использования на практике? В данной работе мы отвечаем на эти вопросы с помощью статистического анализа и простых моделей машинного обучения.

The research presented in this article aimed to answer the following question: what is the role of social support and quality of family relationships in the context of depressive symptoms and abuse of the Internet during the COVID-19 pandemic and remote learning among adolescents?

The study was conducted among 619 adolescents aged 11-15. The survey questionnaire was constructed from standardised research tools. The study showed that 40.0% of the students had increased depressive symptoms. Heavy Internet use affected 16.0% of the respondents, including 9.2% of those who had aggravated symptoms of depression and addiction at the same time. At the same time, it was noted that girls, compared to boys, were more often found amongst adolescents experiencing symptoms of depression.Students belonging to the group with depressive and addictive symptoms experienced significantly more difficulties in their relationships with family members compared to the group without symptoms. Students showed less severity of depressive symptoms if they rated their relationship with their parents as positive. The results showed that the quality of family relationships is most important for the normal functioning of adolescents without depressive symptoms, also in a pandemic situation.

The article aimed to investigate the perspectives of e-tutors regarding the importance of Technological Pedagogical Knowledge in an Open Distance e-Learning Institution. The article employs a quantitative survey method to allow students to articulate their impressions of how e-tutors leverage their topic expertise to impart knowledge. The study includes 350 students who are enrolled in a module. Its objective was to gain insights, using quantitative analysis, into the techniques used by e-tutors in delivering content. During the delivery of content, e-tutors provided explanations and support for different viewpoints, taking into
account students’ input on the choice, execution, and overall impact of teaching methods. The collected data were arranged and presented in tables. E-tutors recognized the use of Technological Pedagogical Knowledge (TPK) to assist and enhance online student activities. Therefore, it was found that constructivism could help to incorporate the TPK framework, thereby enhancing students’ understanding of the instructional design process. However, the study discovered a lack of comprehension among e-tutors regarding the TPK concept in relation to curriculum design.