У статті представлено кейс-дослідження освітнього проєкту, розробленого в середовищі візуального програмування Scratch, у межах якого учениця створила симуляцію поширення вірусу в супермаркеті під час дистанційного навчання, спричиненого пандемією COVID-19. Проєкт є прикладом конструкціоністського навчання через створення цифрового артефакту, який інтегрує розвиток цифрових, обчислювальних і громадянських компетентностей. Було застосовано якісний підхід на основі кейс-дослідження, що включав аналіз артефакту (програмного коду), конкурсної документації та ретроспективного напівструктурованого інтерв’ю з авторкою проєкту.
Результати показують, що створення симуляції у простому програмному середовищі сприяло розвитку обчислювального мислення, саморегульованого навчання та рефлексії щодо соціальних аспектів пандемії. Проєкт дав змогу учениці не лише експериментувати з моделюванням епідеміологічних явищ, але й сформувати почуття відповідальності та громадянської свідомості шляхом аналізу наслідків людської поведінки в публічних просторах.
Дослідження містить рекомендації щодо ширшого впровадження конструкціоністських методів проєктного навчання у дистанційну та гібридну освіту, а також інтеграції соціальних симуляцій у навчальні програми з інформатики та громадянської освіти. Основне обмеження дослідження полягає в його одноразовому характері, що потребує подальших порівняльних досліджень у різних освітніх і культурних контекстах. Також пропонуються довготривалі дослідження впливу учнівських проєктів і ролі рефлексії після симуляцій (дебрифінгу). Отримані результати підтверджують, що навіть прості технології, засновані на ідеї «навчання через створення», можуть бути ефективним інструментом розвитку ключових компетентностей ХХІ століття в умовах електронного навчання.

Внаслідок глобалізації європейські університети тепер приваблюють студентів з усього світу, збагачуючи університетську спільноту їхнім різним досвідом та поглядами. Однак вони часто стикаються з проблемами залучення та благополуччя через мовні бар'єри, культурну невідповідність та соціальну ізоляцію. Нові тенденції інноваційних інструментів, імерсивних технологій, таких як AR та VR, виникли для того, щоб безпосередньо вирішити ці проблеми. Імерсивні технології мають потенціал для покращення навчального досвіду, сприяння більш інклюзивному навчанню з точки зору культури та мови, а також вплив на мотивацію, залученість та загальний стан здоров'я іноземних студентів. Це теоретичне дослідження заглиблюється в ці теми, надаючи теоретичний аспект цій галузі. У статті аналізується сучасна література тематично в європейському контексті, зосереджуючись на Італії, спираючись на соціокультурну теорію, теорію когнітивного навантаження та теорію самовизначення. Крім того, вона висвітлює важливі труднощі та рішення для використання імерсивних технологій у мультикультурних класах. Результати показують, що, створені з урахуванням інклюзивності, AR/VR простори мають здатність революціонізувати університети, сприяючи психологічній безпеці, міжкультурній компетентності та глибокому навчанню.

Анотація

Інтеграція ресурсів і видів діяльності, підсилених технологіями, у навчальні програми університетів потребує їхньої реструктуризації. Для досягнення синергійного ефекту традиційні методи мають бути замінені підходами активного навчання, що пропонують студентам інноваційні, захопливі й колаборативні способи побудови знань, адаптовані до потреб сучасного суспільства. Віртуальна реальність (VR) належить до тих технологічних інновацій, від яких очікують трансформації освіти у напрямі інтерактивних та занурювальних середовищ навчання. У статті досліджується, чи може інтеграція VR у навчальні курси університетів, на думку студентів, підвищити їхній інтерес до глибшого розуміння складних явищ і чи може це призвести до більшої залученості та покращення досягнення результатів навчання. Виклики впровадження такого інструкційного дизайну проаналізовано на основі результатів опитування студентів бакалаврату та магістратури Гданського політехнічного університету (Gdańsk Tech), проведеного у червні–липні 2025 року.

In the rapidly evolving field of education, e-learning has become an essential tool for sharing knowledge and skills. However, the success of e-learning solutions mainly depends on how effectively they meet users’ needs and expectations. Designing the User Experience (UX) is a crucial aspect of developing e-learning products. To incorporate UX strategies into projects, clear understanding and communication are vital among Instructional Designers (IDs), stakeholders, and Subject Matter Experts (SMEs). This article explores this relationship, focusing on the connection between UX and Instructional Design (ID) in e-learning projects. By examining the principles and practices that create effective UX in ID, we aim to recommend strategies that boost learner engagement, satisfaction, and overall educational outcomes. Through detailed analysis of current trends, case studies, and expert insights, a tool has been developed to help interpret UX elements during e-learning project development. The goal of this article is to create a roadmap for educators, designers, and developers committed to producing impactful, user-centered e-learning experiences. Additionally, it seeks to develop and validate a tool to assess Instructional Designers’ approach to stakeholder discussions when beginning an e-learning project. It also aims to propose a model to evaluate how much project planning emphasizes UX design.

In an era of constant digital multitasking, Generation Z learners struggle to maintain attention and memory during study and lecture-based learning. Although heavy social media use and technology-driven distractions are linked to poorer academic outcomes, emerging evidence suggests that low-cognitive-load digital activities – such as casual games, electronic fidgets, and brief micro-breaks – may help sustain engagement. This scoping review maps research published between 2010 and 2025 on digital micro-breaks, fidgeting tools, and other low-demand activities in learning and work contexts. Following PRISMA-ScR guidelines, 33 studies across 31 articles were identified through database searching and citation chaining. Evidence shows that short, low-effort, volitional activities can restore attentional resources, reduce fatigue, and improve affect without harming concurrent task performance, especially when compared with more demanding or externally imposed digital interruptions. Micro-break and recovery studies highlight the benefits of brief restorative activities, while research on digital fidgets points to the self-regulatory value of rhythmic, repetitive interactions. Broader work on parallel digital activity emphasises that timing, context, and volition critically shape outcomes. Overall, findings suggest that purposefully designed low-cognitive-load games or tools may act as attentional supports, helping learners resist more disruptive cyberloafing. However, the literature remains fragmented, with inconsistent results for memory and limited research directly focused on educational settings. Future work should trial experimental prototypes of “mindless” mobile games for Gen Z learners, examining task type, timing, and individual differences to determine whether such interventions can enhance learning while mitigating distraction.

Perceived usefulness (PU) is one of the most important determinants for the acceptance of technologies as it strongly influences both the intention to use and the actual use of the technology. As large language models (LLMs), such as ChatGPT, are increasingly used in higher education, it is important to understand what factors influence students’ perceptions of the usefulness of LLMs for academic learning. Based on the Technology Acceptance Model (TAM), this study investigated the role of relevance to academic learning, perceived enjoyment, and perceived ease of use (PEOU) on students’ perceptions of the usefulness of LLMs. The study involved 102 students from a Croatian university. The data were analyzed using Spearman correlation and multivariate regression analysis. The correlation analysis showed that all three factors had a statistically significant positive correlation with the perceived usefulness of LLMs. However, the regression analysis showed that only relevance to academic learning and perceived enjoyment of using LLMs for learning were significant positive predictors, while perceived ease of use played a minor role. Together, these two variables explained 71.8% of the variance in students’ perceptions of the usefulness of LLMs. The results emphasize the importance of identifying the factors that shape students’ perceptions of the usefulness of LLMs as they are an important predictor of intention to use the technology. The findings suggest that there is a need to develop LLM-based tools that are pedagogically relevant and engaging for students and that can serve as guidelines for their successful integration into higher education.

Это исследование представляет собой сравнительный анализ использования искусственного интеллекта (ИИ) среди студентов университетов в Чехии и Польше. Цель исследования — сравнить, как чешские и польские студенты используют ИИ как в академической, так и в личной жизни.

Исследование проводилось с использованием количественного метода через структурированную анкету (25 закрытых вопросов), распространённую в четырёх университетах обеих стран (n = 239; Чехия: 109, Польша: 130) в мае и июне 2025 года. Анализ данных осуществлялся с помощью критерия хи-квадрат для проверки независимости.

Результаты показывают, что ИИ уже стал обычной частью учебной жизни студентов обеих стран. Большинство респондентов сообщили, что регулярно используют ИИ, при этом польские студенты демонстрируют немного более высокую частоту использования, чем чешские. Студенты чаще всего используют ИИ для поиска информации, создания презентаций, написания академических работ, перевода, проверки грамматики и понимания сложных тем. Они воспринимают ИИ как полезный инструмент для своей профессиональной практики и большинство выражают интерес к дальнейшему обучению в этой области. В то же время они осознают риски, связанные с использованием ИИ — особенно этические и информационные риски — и в большинстве случаев проверяют результаты, полученные с помощью ИИ, через другие источники.

Исследование также выявило различия между студентами двух стран — например, в частоте использования ИИ в практическом обучении, уровне осведомлённости или в отношении к использованию ИИ (например, чувства вины). Выводы исследования подчёркивают необходимость систематической интеграции ИИ в образование, включая обучение рискам и поддержку развития цифровых компетенций студентов в международном контексте.

The 17th edition of the International Scientific Conference, “Theoretical and Practical Aspects of Distance learning” DLCC2025 (www.dlcc.us.edu.pl) was held under the theme “E-learning & Interactive Learning. Generative Artificial Intelligence (GAI), Gamification and Immersive Technologies (AR/VR) in Educational Practice and Research” on October 15th and 16th, 2025, at the University of Silesia in Katowice. It was organised by the Faculty of Arts and Educational Sciences in Cieszyn, Faculty of Social Sciences, the Faculty of Computer Science and Materials Sciences in Sosnowiec, the Institute of Pedagogy, and Institute of Computer Science, University of Silesia in Katowice, Poland.